ІНТЕРНЕТ- ТА ГАДЖЕТОЗАЛЕЖНІСТЬ

«Чи є у вас інтернет-залежність?», — звернувся я до своїх підписників в одній із соцмереж. Через 15 годин показники були такими: 71% відповіли «так», 29% — «ні». Щирість деяких відповідей вражає. Наприклад: «Мій колишній чоловік проводив в інтернеті весь час, який не спав. Це десь 15 годин на добу. Одна з причин повного руйнування сім'ї та відсутності бажання працювати (бодай спробувати знайти роботу)». Моя клієнтка під час терапевтичної сесії сказала: «Я поставила чоловікові умову: якщо він не перестане користуватися телефоном весь час, я розлучуся». 

Особиста історія

Я згадую, як ще зовсім недавно не міг «відірвати» дітей від смартфона, при цьому часом і сам не розлучався з ним. Це траплялося в ті моменти, коли я був дуже зайнятий. Міг відповідати на листи до 22.00. Вечеря — телефон поруч. Одного разу під час моєї «зайнятої» вечері дочка запитала: «Тату, чому ти весь час з телефоном?». Я міг (так і зробив) навести різні аргументи: заробляю гроші, потрібно терміново відповісти на повідомлення, люди чекають мою відповідь і т.ін. Бачите, в чому проблема? Я відразу хочу захистити себе і фокусуюсь на собі, занурений в такі моменти в себе. Все ж природно і зрозуміло! У чому проблема?

Проблема в тому, що я пропустив період переживання донькою-підлітком першої закоханості. Зрештою вона розлучилася (можливо, поки розлучилася) з тим, в кого була закохана. Але я навіть не припускав, як дуже вона переймалася розставанням.

Нещодавно я наважився відкласти смартфон і прийняв для себе рішення після шостої вечора переважно не відповідати на листи та інші повідомлення. Ми пішли гуляти. Ви навіть не уявляєте, що я відкрив. Ми гуляли майже годину, і я слухав і слухав її. І обмірковував: «Та коли ж таке було?! Невже слона я й не помітив? Поруч, у сусідній кімнаті». Я слухав про її почуття і збагнув, що все прогавив.

Бачите, ми настільки зосереджені на собі, що будь-які аргументи нам підходять — але вони руйнують зв’язок між вами і вашими близькими. Питання дочки: «Тату, чому ти весь час з телефоном?» можна переформулювати приблизно так: «Тату, чому ми не можемо поговорити? Чому у тебе на мене обмаль часу, а на інших людей є? Чому я для тебе не є важливішою? Чому я так мало вартую для тебе?».

Якщо ви часто використовуєте ваш смартфон або комп’ютер, дайте собі відповідь на питання: «Як моїм близьким зі мною живеться? Або задоволення є важливим тільки для мене? Може, життя стало занадто егоїстичним? Для мене важливі мої близькі, колеги, коли я чую чергове „дзень“ під час спілкування?»

Ознаки інтернет-залежності у дитини

1. Дитина користується Інтернетом як засобом від стресу.

2. Він або вона часто втрачає рахунок часу, поки знаходиться в мережі.

3. Дитина з легкістю жертвує сном заради можливості провести більше часу он-лайн.

4. Дитина, як правило, віддає перевагу витрачати власний час на Інтернет, ніж на сім’ю або друзів.

5. Дитина обманює друзів або членів сім’ї, коли мова заходить про кількість часу, проведеному в мережі Інтернет.

6. Дитина яро протестує або стає дратівливою, коли йому (їй) не дозволяють підключатися до мережі.

7. Дитина перевіряє по кілька разів за день (іноді - кілька десятків разів) свій Інстаграм і (або) інші соцмережі. 

8. Він або вона помітно втратив (а) інтерес до улюблених раніше занять, які сприймав (а), як приємне проведення часу до того, як отримав (а) доступ до Інтернету.

9. Дитина "сидить в телефоні" більше 4-х годин щодня.

10. Дитина зав’язує відносини з людьми, яких зустрічає в онлайн.

11. Дитина ігнорує строки, встановлені вами на користування Інтернетом.

12. Він або вона часто їсть, сидячи за комп’ютером або смартфоном чи планшетом.

13. Після тривалого невикористання мережі Інтернет у дитини можна спостерігати симптоми ломки, зокрема: занепокоєння; невгамовність; тремтіння рук.

14. Дитина думає про Інтернет постійно.

15. Дитина перестає бачити відмінності між віртуальним і реальним світом.

Гаджетозалежність (залежність від смартфонів, планшетів, ноутбуків тощо) 

Гаджетозалежність – нова хвороба, яку вчені ставлять в один перелік з алкоголізмом і наркоманією.

Життя без гаджетів у молоді викликає такий же стрес, як у жертв катастроф або війни! Посттравматичний синдром виявили угорські вчені у випробовуваних, у яких на час забирали смартфони. І зафіксували схожі симптоми – підвищене серцебиття і розгубленість.

Чотири з половиною години н день – стільки витрачає зараз в середньому власник гаджету на перевірку пошти, дзвінків і соціальні мережі. Тому дослідники фіксують ще одне популярний розлад – "синдром фантомних повідомлень". Коли людині весь час ввижається сигнал про нове смс або повідомлення в месенджері.

Ще одна небезпека, яка чатує на власника гаджета – синдром "сухого ока". Адже саме вони моргають менше, ніж це потрібно для гарного зрошення слізної оболонки. Звідси погіршення зору, безсоння, дратівливість... Ті ж, хто часто користується смартфоном в темряві, можуть заробити і ослаблення зору!

Сколіоз, деформація грудної клітини - ще одна проблема, яку можуть заробити любителі посидіти за смартфоном чи планшетом по 5-8 годин на день.

Віртуальний світ яскравіший, ніж реальний

Втім проблеми з поставою – то далеко не єдина біда, спричинена гаджетами. Часті та тривалі ігри на планшетах і смартфонах формують абсолютну неприродну для читання та письма динаміку роботи очних м’язів, викликають дислексію – нездатність оволодіння навичками читання.

Дитині важко фокусувати погляд і втримувати його на нерухомому об’єкті, бо очі звикли слідкувати за рухомими яскравими об’єктами в іграх. Ще одна проблема – дихання, а саме – порушення ритму дихання. Затамувавши подих, він чекає дозволу взяти гаджет. А якщо дорослі поспостерігають за дитиною під час гри на планшеті, то помітять, що дитина буває настільки захопленою, заглибленою в ігрові процеси, що навіть забуває дихати. А це, безумовно, викликає кисневе голодування головного мозку і загальну зміну ритмів роботи мозку.

Які проблеми є в дітей із залежністю від гаджетів

Коли дитина піднімає очі, тобто «виймає» їх зі свого кольорового та феєрично нереального світу, який дарує їй гаджет, вона відчуває сильний дискомфорт і реальні психологічні труднощі сприйняття навколишнього простору і людей у ньому. Причина – реальність, що нас оточує, не настільки яскрава і не настільки естетично організована – звичайна сірість. Виникає відчуття «очі б мої цього не бачили» і бажання знову зануритися в нереально красиві світи.

У реальному світі мало які об’єкти перебувають у постійному русі, а глядацький центр мозку уже натренований бачити та фокусуватися на тому, що рухається. Те, що не рухається, мозок просто навіть не розпізнає як об’єкт або розпізнає з низьким рівнем чіткості, що приносить дискомфорт і неприємні відчуття, інколи навіть больові.

Дитина втрачає закладену в ній здатність самій слідкувати за тим, що відбувається. Щоби самому слідкувати за процесами в реальному світі, потрібно вміти керувати своїм тілом, вміти сприймати інформацію та взаємодіяти з реальними об’єктами, які діють автономно від тебе.

Є кілька орієнтирів які можуть вказати на залежність дитини від гаджетів:

• бажання користуватися гаджетом більше 1 години за день;

• різко псується настрій, коли завершується час, виділений на користування гаджетом;

• різко покращується настрій, коли отримує дозвіл взяти гаджет;

• дитина торгується за право взяти гаджет, капризує, вимолює дозвіл на гаджет;

• після користування гаджетом важко переключається на новий вид діяльності, ніби застрягає в попередній діяльності;

• після користування гаджетом проявляє дратівливість, агресивність у спілкуванні.

Як зрозуміти, що дитячій психіці завдано шкоду?

Дуже просто. Перший орієнтир – привідкритий рот, що говорить про порушення самоконтролю за поведінкою тіла через слабкість нервової системи. І другий показник, який варто розглядати як більш складне порушення психіки – це висолоплений язик під час здійснення якоїсь дії, як-от натискання кнопок планшета, письма чи обведення картинки по контуру. Навіть незначне випадання язика з-за зубів може свідчити, що психіці дитини нанесено шкоду.

Психологічні проблеми гаджетозалежних дітей і порятунок від них

Звичайно, про повну заборону гаджетів говорити не варто, все-таки в сучасному світі без новітніх технологій вижити важко. Боротися швидше варто з нераціональним використанням електронних пристроїв. Якщо дитина дивиться освітнє відео на YouTube чи читає класику з електронної книги, дорікати не варто. Проблему становить «тупе вбивання часу», адже воно призводить до низки порушень.

Брак фізичної активності.

Тут усе зрозуміло. Якщо дитина замість занять у якійсь секції, просиджує за гаджетом, то навантажень їй точно бракуватиме. Зі всіма відповідними наслідками, на кшталт зайвої ваги, демінералізації кісток і порушень гормонального фону.

Проблеми зі сном.

Уже доведено, що випромінювання від світлодіодів і рідкокристалічних екранів заважає нормальним циклам сну. Це освітлення блокує вироблення мелатоніну, тому не дивно, що шанувальники гаджетів засинають із величезними труднощами.

Відсутність психічної стійкості.

Йдеться про відсутність необхідних навиків комунікації. Тут, щоправда, є питання, яка з проблем є первинною – особливості психіки дитини, що заважають їй нормально спілкуватися і тягнуть у віртуальний світ чи навпаки. Вирішувати це питання потрібно не вольовим рішенням батьків, а консультацією з дитячим психологом.

Зниження концентрації.

Більшість сучасних додатків вимагають уміння швидко переключати увагу та тримати в пам’яті безліч дрібних параметрів. Так, у сучасному житті це буває корисним, але користь старої-доброї концентрації ніхто не скасовував. А в сучасних дітей із нею, на жаль, проблема. Якщо Ви хочете цього уникнути – варто відразу забути про всі поради, засновані на «заборонити», «обмежити» та «контролювати». «Покоління альфа» заборон не сприймає і вони – найкращий спосіб, аби назавжди налаштувати дитину проти себе. Сучасні психологи вже давно виступають за розумний підхід до виховання, без намагань подавити дитину своїм авторитетом. Тут працюють інші підходи.

Зайнятість.

Якщо в дитини весь день розписаний ледь не по хвилинах, при тому реально корисною і цікавою йому діяльністю? то у вільний час йому захочеться розслабитися, а не навантажуватися зайвий раз із допомогою гаджета.

Особистий приклад.

Не варто сподіватися, що дитина сама відмовиться від використання гаджетів, якщо її батьки буквально не випускають їх із рук. Тому доведеться демонструвати особистий приклад. І, щонайменше, пояснювати – коли саме ви працюєте, а коли просто розважаєтеся. Але без обману – діти його дуже відчувають.

Користь.

Будь-який пристрій можна використовувати розумно. Існує як чимало корисних додатків, із допомогою яких можна навчитися чомусь новому, так і маса цікавих освітніх каналів, де людською мовою пояснюють складні речі. Це принаймні корисніше, ніж черговий стрім із майнкрафту чи б’юті-блог.

Розуміння.

Дитина повинна знати про всі небезпеки, які зачаїлися в гаджетах, і розуміти чим вони загрожують. Але все це потрібно пояснювати. Про віруси, про сайти для фішингу та майнінгу, про «контент для дорослих». Не забороняти, а саме пояснювати. Тільки так можна зберегти і авторитет, і нормальні відносини. І слід пам’ятати: діти повинні вміти гратися з дітьми та вміти ставити запитання дорослим. Діти, які годинами зайняті своїми гаджетами не вміють ані першого, ані другого.

Пропонуємо нижче подивитись відеоролики про гаджетозалежність